З благословіння правлячого архієрея Запорізької єпархії архієпископа Запорізького і Мелітопольского Луки і за допомоги підприємців та місцевих жителів Михайлівського району Запорізької области військові отримали миючі засоби, подушки та ковдри, а також — поїли домашніх страв. А ще у військовій частині з’явилася капличка з брезенту…






Як це було-розповідає матушка Наталія Панчак із храму Пресвятої Богородиці у селі Роздол Михайлівського району Запорізької області.

Наше знайомство розпочалося з Великодня

— Перед Паскою нашому батюшці — протоієрею Олегу Панчаку, благочинному Михайлівского округа, подзвонили голова Михайлівської райадміністрації Віталій Володимирович Матросов та голова районної ради Сергій Васильович Передерій і сказали, що на прохання військових української армії треба посвятити паски у місті їхньої дислокації. Так і розпочалося наше знайомство із армійцями — від Великодня.

Були в них тоді і паски, і варені яєчка — місцеві підприємці усе привезли. Наші прихожани  теж приєдналися до того. Тоді ми побачили дуже зворушливу річ — нова каска куплена, а в ній…лежить паска…сльози самі навернулися на очі… Солдати ці здалека- з Житомирщини, тоді дуже дякували батюшці Олегу за освячення.

Ми, звичайно, усе розповіли нашому владиці Луці, і  він теж захотів туди приїхати. Перший раз владика відвідав частину 25 квітня — познайомився з вояками, а також — привіз гостинець від православних Запорізької єпархії. Цього разу — миючи засоби (мило, порошок, шампунь, зубну пасту та інше) на 5 тисяч гривень.

Коли ж ми потрапили у наметове містечко — владика Лука ходив до кожної палатки. Стали розмовляти — і з’ясувалося, що солдатам не вистачає подушок та ковдр. Тоді владика разом із фірмою “Слов’янський пух” (Володимир Анатолійович і Марина Михайлівна Данилевські) придбали подушки та ковдри для солдатів, які привезли 6 травня, у день святого Георгія Побідоносця. Допомогли перевезти усе михайлівські підприємці — Микола Ханін та Анатолій Човган.

Солдати були дуже раді. Владика ще раз спитав в армійців — може ще чогось вам хочеться? А вони відповіли, що давно хочуть з’їсти чогось домашнього, може от борщу справжнього…

Пропускне слово на блок-посту в нас було — “борщ”

— Владика Лука тоді звернувся до нас-дівчат Михайлівського району: “Дівчата, а ви можете хлопцям наварити справжнього материнського борщу?” На це прохання Владики ми всі, звичайно, відгукнулися.

Лікар із Михайлівки Андрій Васильович Лисенко з другом Володимиром із Василівки привезли нам м’яса-свинини — цілу тушку (!) Так само і фермери Новомиколаївського району Валентина із Віктором Поплавські привезли нам м’яса. Ми кинули клич по селянах і підприємцях — і вони стали нам зносити овочі. Бо як можна зварити 600 літрів борщу на півтори тисячі чоловік??? Принесли усе необхідне  — і цибулю, і щавель, і картоплю. Люди зносили з дому усе…

11 травня, на День матері, ми приїхали на 10-ту годину, як нам сказали: “Приїжджайте і варіть той борщ”. І пропускне слово на блок-посту в нас було — “борщ”!

Ми ж (нас 6 жіночок приїхало) стали все різати та мити, готувати. А хлопці дивилися-дивилися — і стали нам помагати. І от вже о 12.20 борщ був готовий, а ми боялися, що будемо довго його варити.

Навколо пахло свіжим борщем із гарного м’яса, так що солдати вже не могли чекати. Також ми привезли і мішок з редискою, і зелену цибулю, а наші жіночки-матері напекли ще й піріжки, хліби домашні.

Хлопці підійшли до нас, ми так весело спілкувалися. Жартували, фотографувалися. Окрім борщу — зварили ще й солдатську кашу та компот із сушки. Коли нарешті усе було готово, хлопці нам сказали — спочатку ми вас будемо годувати! Давали нам усе — і вафлі, і печиво… Як матерям…

Солдати: “Ми ніби вдома побували, дякуємо вам усім!”

— Після обіду відбувся святковий концерт — до воїнів завітав творчий  колектив “Оксамит” із Запоріжжя. Як з’ясувалося, керівник колективу — Лариса Миколаївна Купчинська  — землячка тих солдат. Ще й до того- колишня вчителька одного із них! В юності Лариса Купчинська працювала вчителем у селі Млинів Житомирської області, а сьогодні мешкає у Запоріжжі.

Нам дякували, а ми теж хочемо подякувати усім військовим, що дозволили нам допомогти їм. Ми дякували одне одному… Солдати нам помагали плигати у ту машину-кухню, а нам же важко було…І саме у День матері ми поставили власний рекорд — зварили 600 літрів борщу за 2 години!!!

Хочемо подякувати усім, хто виявився небайдужим і почув звернення нашого отця-благочинного та хто допоміг. А також дівчатам, які не дивилися — чи болять у них ноги, чи ні… готували як для своїх синів… Ці дівчата прийшли на допомогу мені — бо я була відповідальна за цей борщ — низький уклін їм від мене.

Як сказала одна жінка, що “якби всі були такі уважні до людей, добрі, як наш Владика, то на землі був би завжди мир та порозуміння”. Військові були дуже вдячні, що владика Лука та отець Олег без слів відгукнулися на прохання солдат.

Капличка з брезенту прямо у військовій частині

— Також у військовій частині, що у Михайлівському районі Запорізької області, збудували саморобну капличку  і вкрили її брезентом. Днями протоієрей Олег Панчак освятить її. А солдати пообіцяли нам, що “віднині возитимуть до себе в містечко лише на УАЗіку з охороною”.

Післямова від редакції

Благочинний Михайлівського округа протоієрей Олег Панчак із матушкою Наталією щоденно займаються соціальним служінням. Два роки тому до 20-річчя заснування Запорізької єпархії отець Олег Панчак був нагороджений орденом ІІІ ступеня «За заслуги перед Запорізьким краєм».

Також дивіться відеосюжет “Гуманітарна допомога військовим від Запорізької єпархії УПЦ”.


Підготувала Олена Гулая за матеріалами Наталії Панчак

Фото храму Пресвятої Богородиці у с. Роздол Михайлівського району Запорізької області та з власного архіву підполковника Василя Стасієва ЗСУ

Share:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *